ЗБІЛЬШЕННЯ ШВИДКОДІЇ ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІКИ “І” ТА “АБО” НА ОСНОВІ ДЖОЗЕФСОНІВСЬКИХ КОНТАКТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2663-4023.2019.4.3243

Ключові слова:

джозефсонівский кріотрон; логічний елемент; перехідна характеристика; перехідний процес; процес комутації

Анотація

Використання традиційних логічних елементів в цифровій електроніці забезпечувало багаторічний розвиток різноманітних електронних приладів та пристроїв. Паралельно проводяться дослідження та розробки логічних елементів на основі інших нетрадиційних фізичних явищ чи ефектів, зокрема логічних елементів на основі явища надпровідності, перспектива використання яких полягає в надмалому споживанні енергії та надвисокій швидкодії. Для надпровідникових логічних елементів використовують різноманітні джозефсонівські кріоелектронні структури, відомі як джозефсонівські кріотрони, в основі роботи яких лежить стаціонарний та нестаціонарний ефекти Джозефсона. На базі джозефсонівських кріотронів можна створювати і джозефсонівські елементи комп’ютерної пам’яті, і джозефсонівські елементи цифрової логіки. Основними вимогами до джозефсонівських кріотронів є стабільний режим роботи та висока швидкодія чи малий час комутації. Інформацію про режим роботи та швидкодію дають нам перехідні характеристики кріотронів – часові залежності напруги на кріотроні під час зміни його логічного стану, які можна отримати або експериментально, або розрахувати теоретично. Мета роботи полягає в пошуку способів збільшення швидкодії елементів цифрової логіки за рахунок використання структур, що працюють на інших принципах, ніж традиційні напівпровідникові схеми. Нами запропоновано принцип створення елементів цифрової логіки на базі джозефсонівських кріотронів, в основі роботи яких лежить стаціонарний та нестаціонарний ефекти Джозефсона. Описано принцип роботи цифрових логічних елементів «І» та «АБО», створених на основі тунельних джозефсонівських переходів «надпровідник - ізолятор - надпровідник». Створені математичні моделі процесів комутації в таких логічних елементах дозволили розраховати їх перехідні характеристики під час зміни логічного стану і визначити основні параметри таких моделей. Показано, що реалізувати елементи цифрової логіки «І» та «АБО» можна на окремих джозефсонівських кріотронах і керувати їх логічним станом за допомогою керуючих вхідних сигналів у вигляді імпульсів струму. Такі логічні елементи задовольняють усі вимоги до цифрових елементів логіки і мають характерний час комутації 2 - 3 пс, що вказує на суттєве підвищення їх швидкодії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

K.K. Likharev, V.K. Semenov., IEEE Trans Appl Supercond As-1: 3-28, (1991).

Q.P. Herr, A.Y. Herr, O.T. Oberg, and A.G. Ioannidis, J. Appl. Phys. 109, 103903 (2011).

W. Kuo, C.S. Wu, J.H. Shyu, and C.D. Chen, J. Appl. Phys. 101, 053903 (2007).

J.H. Kim, R.P. Dhungana, and K.S. Park, Phys. Rev. B 73, 214506. (2006).

Y. Ilyin, A. Nijhuis and H.H.J. ten Kate, Cryogenics. Vol. 46. Is. 7-8. (2006).

Y. Mizugaki, Y. Namatame and M. Maezawa, Supercond. Sci. Technol, 20, Is.11, (2007).

T. Van Duzer, Fizicheskie osnovy sverhprovodjashhih ustrojstv, [Physical bases of superconductiong devices], Moskva: Radio i svjaz' (1984).

A. Partyka, M. Tyhanskyi, Superconductivity and Novel Magnetism, DOI: 10.1007/s10948-010-0925-3.

M. Tyhanskyi and A. Partyka, Sensor Electronics and Microsystem Technologies, №4, 2007.

M. Tyhanskyi, F. Shuryhin and K. Tyhanska, Visnyk NU «Lvivska politekhnika», Elektronika, №482, 2003.

M. Tyhanskyi and A. artyka, Visnyk NU «Lvivska politekhnika», Elektronika, № 646, 2009.

M. Tyhanskyi and A. Partyka, Jelektronika i svjaz', №4-5, 2009.

R. Krysko, A. Partyka and M. Tyhanskyi, Materialy VII ukrainsko-polskoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Elektronika ta informatsiini tekhnolohii», Lviv, 2016.

Downloads


Переглядів анотації: 405

Опубліковано

2019-06-27

Як цитувати

Tyhanskyi, M., Partyka, A., & Krysko, R. (2019). ЗБІЛЬШЕННЯ ШВИДКОДІЇ ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІКИ “І” ТА “АБО” НА ОСНОВІ ДЖОЗЕФСОНІВСЬКИХ КОНТАКТІВ. Електронне фахове наукове видання «Кібербезпека: освіта, наука, техніка», 4(4), 32–43. https://doi.org/10.28925/2663-4023.2019.4.3243

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають