ЧИННИКИ І КОНТЕКСТ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ОРГАНАМИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІД ЧАС КІБЕРІНЦИДЕНТІВ

Геннадій Рибачок; Сергій Микусь

doi:10.28925/2663-4023.2026.34.1311

Автор(и)

Геннадій Рибачок Національний університет оборони України https://orcid.org/0009-0002-8513-5133
Сергій Микусь Національний університет оборони України https://orcid.org/0000-0002-7103-4166

DOI:

https://doi.org/10.28925/2663-4023.2026.34.1311

Ключові слова:

кіберінцидент, контекстний контроль, контур реагування, органи військового управління, кібербезпека; форензіка; артефакти; неповні вихідні дані; Windows; Forensic Triage., кіберрозвідка, критична інфраструктура

Анотація

Реагування на кіберінциденти в інтересах органів військового управління (ОВУ) Збройних Сил України відбувається в умовах обмеженого часу, неповноти даних і обов'язкової координації між кількома суб'єктами національної системи реагування. Для ОВУ результатом є не фіксація технічних ознак події, а підготовлене рішення щодо реагування, яке визначає дозволені й заборонені дії, їх часові вікна, пріоритети та обмеження. Чинна нормативно-організаційна рамка (Закон України № 2163-VIII, Стратегія кібербезпеки України, постанови Кабінету Міністрів України № 1471 і № 1533 від листопада 2025 року) та міжнародні процесні моделі (NIST CSF 2.0, NIST SP 800-61 Rev. 3, серія ISO/IEC 27035) докладно регламентують послідовність дій реагування, проте не виокремлюють умови прийняття рішення як самостійний об'єкт опису. Через це різні підрозділи можуть спиратися на відмінні припущення щодо обмежень, пріоритетів і наслідків, що знижує зіставність рішень навіть для технічно подібних інцидентів. У статті запропоновано таксономію внутрішніх і зовнішніх чинників впливу на рішення та структуру контексту прийняття рішення у вигляді узгодженого пакета вхідних даних, що декомпонується на контекст місії, нормативні обмеження, контекст активів і дані про кіберзагрози. Для зменшення невизначеності введено атрибут статусу (відомо, припущено, невідомо) і вимогу артефактного підтвердження ключових параметрів, а для простежуваності — рольову рамку суб'єктів, які формують і погоджують елементи контексту. Побудовано матрицю відповідності «чинник — елемент контексту — наслідок для рішення» та мінімальний перелік артефактів як практичний інструмент підготовки рішення у контурі реагування. Отримані результати відмежовують опис інциденту від умов прийняття рішення, підвищують зіставність рішень для типових класів інцидентів і утворюють термінологічно-концептуальну основу для подальшого обґрунтування системи показників і критеріїв оцінювання реагування. Запропонований апарат не дублює моделі пріоритезації та вибору альтернатив, а передує їм, фіксуючи вхідні умови, на яких такі моделі ґрунтуються.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Verkhovna Rada of Ukraine. (2017). On the basic principles of ensuring cybersecurity of Ukraine: Law of Ukraine No. 2163-VIII dated October 5, 2017. https://zakon.rada.gov.ua/go/2163-19

President of Ukraine. (2021). On the Cybersecurity Strategy of Ukraine: Decree of the President of Ukraine No. 447/2021 dated August 26, 2021. https://www.president.gov.ua/documents/4472021-40013

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2025). On approval of the procedure for interaction between entities of the national cyber incident, cyberattack, and cyberthreat response system and entities responsible for cybersecurity, law enforcement, counterintelligence and intelligence agencies, and entities carrying out operational-search activities: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1471. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1471-2025-п

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2025). Certain issues of responding to cyber incidents, cyberattacks, and cyberthreats: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1533. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-2025-п

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2019). On approval of the general requirements for cyber protection of critical infrastructure facilities: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 518. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-п

National Institute of Standards and Technology. (2024). The NIST Cybersecurity Framework (CSF) 2.0 (NIST CSWP 29). U.S. Department of Commerce. https://doi.org/10.6028/NIST.CSWP.29

Nelson, A., Rekhi, S., Souppaya, M., & Scarfone, K. (2025). Incident response recommendations and considerations for cybersecurity risk management: A CSF 2.0 community profile (NIST SP 800-61 Rev. 3). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-61r3

International Organization for Standardization. (2023). Information technology—Information security incident management—Part 1: Principles and process (ISO/IEC Standard No. 27035-1:2023).

International Organization for Standardization. (2023). Information technology—Information security incident management—Part 2: Guidelines to plan and prepare for incident response (ISO/IEC Standard No. 27035-2:2023).

International Organization for Standardization. (2020). Information technology—Information security incident management—Part 3: Guidelines for ICT incident response operations (ISO/IEC Standard No. 27035-3:2020).

International Organization for Standardization. (2024). Information technology—Information security incident management—Part 4: Coordination (ISO/IEC Standard No. 27035-4:2024).

European Union Agency for Cybersecurity. (2020). How to set up CSIRT and SOC: Good practice guide. ENISA.

Joint Task Force. (2018). Risk management framework for information systems and organizations: A system life cycle approach for security and privacy (NIST SP 800-37 Rev. 2). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-37r2

Johnson, C., Badger, L., Waltermire, D., Snyder, J., & Skorupka, C. (2016). Guide to cyber threat information sharing (NIST SP 800-150). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-150

Schroeder, K., Trinh, H., & Pillitteri, V. (2024). Measurement guide for information security: Volume 1—Identifying and selecting measures (NIST SP 800-55 Vol. 1). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-55v1

Schroeder, K., Trinh, H., & Pillitteri, V. (2024). Measurement guide for information security: Volume 2—Developing an information security measurement program (NIST SP 800-55 Vol. 2). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.SP.800-55v2

Cybersecurity and Infrastructure Security Agency. (2020). CISA national cyber incident scoring system (NCISS).

Kertzner, P., Carter, C., & Hahn, A. (2022). Crown jewels analysis for industrial control systems. The MITRE Corporation.

Uzlov, D., Yakovlev, S., Tolstoluzka, O., Kopytsia, O., & Burchenko, S. (2025). Integrating CVSS, national criticality levels, and MCDA for multi-factor cyber incident prioritization. Radioelectronic and Computer Systems, 4, 220–235. https://doi.org/10.32620/reks.2025.4.15