ПІДВИЩЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРИНЦИПАМ НУЛЬОВОЇ ДОВІРИ В АРХІТЕКТУРІ КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

Сучасні корпоративні мережеві інфраструктури характеризуються постійним зростанням кількості інформаційних сервісів, активним використанням гібридних і хмарних середовищ та суттєвим ускладненням політик мережевого доступу. Динамічність таких середовищ призводить до регулярних змін конфігурацій засобів мережевого захисту, тоді як вимоги до взаємодії корпоративних сервісів можуть зберігатися та актуалізуватися в різних інформаційних системах незалежно від фактичної конфігурації мережі. У результаті з часом виникають розбіжності між задекларованими вимогами та реально наданими мережевими доступами, що ускладнює підтримання належного рівня захищеності та відповідності принципам архітектури нульової довіри.

Особливо актуальною ця проблема є для великих корпоративних середовищ, де кількість правил мережевого доступу може сягати кількох тисяч, а їх періодичний аналіз та ресертифікація є тривалими та потребують значних часових затрат і людських ресурсів. Традиційні засоби аналізу конфігурацій дозволяють виявляти окремі аномалії, однак не завжди можуть визначити наскільки фактично надані права доступу відповідають їхньому початковому призначенню та актуальним вимогам безпеки корпоративних сервісів. Це створює передумови для накопичення застарілих, надлишкових, незадокументованих або надмірно широких прав доступу та ускладнює реалізацію принципів найменших привілеїв, явної авторизації та постійної перевірки безпекових правил.

У роботі досліджується можливість використання технологій штучного інтелекту для підвищення ефективності процесів контролю та ресертифікації політик мережевого доступу в контексті реалізації принципів нульової довіри. Запропоновано концептуальний підхід, орієнтований на автоматизоване опрацювання різнорідної інформації про корпоративні сервіси та фактичний стан політик мережевого захисту з метою оцінювання їх відповідності вимогам безпеки та принципам нульової довіри.

Описаний підхід передбачає використання результатів інтелектуального аналізу конфігурацій для виявлення потенційних відхилень, ідентифікації правил мережевого доступу, що потребують додаткової перевірки, та формування рекомендацій для відповідальних фахівців. При цьому штучний інтелект розглядається як допоміжний механізм підтримки прийняття рішень, а не як автономний засіб внесення змін до політик безпеки. Застосування такого підходу дозволить скоротити обсяг ручної роботи під час ресертифікації, підвищити масштабованість процесу контролю та сприятиме підтриманню відповідності мережевих політик принципам нульової довіри у складних корпоративних інфраструктурах.