МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

Анотація

В статті розглянуті результати дослідження щодо розробки методичних аспектів цифрової трансформації публічних послуг на основі запропонованих процедур формалізації процесу реінжинірингу адміністративних процесів їх надання з урахуванням можливостей інформаційних технологій.

У вступі окреслено проблему в загальному вигляді, яка полягає у тому, що не дивлячись на значні результати із впровадження концепції електронного урядування, переважна більшість населення не користується електронними публічними послугами. Проаналізовані причини такої проблемної ситуації, серед яких слід відмітити надмірно складні процедури надання та отримання публічних (адміністративних) послуг, недоступність інформації про них; тривалі строки надання послуг через відсутність інформаційних систем, які здатні забезпечувати обміну даними між державними електронними інформаційними ресурсами та адміністративними органами; відсутність державної стандартизації надання публічних послуг. Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив що на цей час достатньо повно опрацьовані тільки загальні аспекти доцільності проведення робіт з аналізу та реінжинірингу адміністративних процесів надання публічних послуг перед їх реалізацією у електронному форматі, що ж до питання формалізації процесу цифрової трансформації публічних послуг за рахунок придатних для практичного використання методичних підходів, то воно як і раніше залишається відкритим і потребує подальших досліджень. З урахуванням цього сформульовано мету досліджень, яка полягає у розробці методичного забезпечення цифрової трансформації публічних послуг, а завдання дослідження полягає у формалізації процесу реінжинірингу публічних послуг та розробці відповідних процедур, які придатні для практичного використання.

У результатах дослідження описується загальний методологічний підхід до цифрової трансформації публічних послуг, який полягає у побудові моделей «як є» (as is)  і «як потрібно» (to be). Запропоновано в якості інформаційної основи побудови моделі «як є» розглядати реєстр адміністративних послуг, який містить уніфіковані назви послуг, документів, стандартизовані описи адміністративних процесів, а також результати аудиту державних електронних інформаційних ресурсів. Після побудови моделі «як є» на її основі необхідно визначити інформаційні взаємозв’язки послуг, провести аудит та оптимізацію (реінжиніринг) порядків (адміністративних процесів) надання публічних послуг, а також комплексувати послуги, які пов’язані за життєвими ситуаціями. В результаті буде побудовано обрис надання публічних послуг (модель «як потрібно»), який далі необхідно впровадити. Під обрисом розуміється технічний варіант надання сукупності публічних послуг, який визначається в результаті синтезу адміністративних процесів надання послуг і можливостей засобів обробки інформації. При цьому завдання побудови обрису надання сукупності публічних послуг полягає у виборі такого варіанту реалізації сукупності відповідних адміністративних процесів, при якому досягається максимальна ефективність надання сукупності публічних послуг. Здійснено формалізацію завдання, яке полягає у виборі такого варіанта адміністративних процесів надання публічних послуг у суб’єктах надання послуг і обміну інформацією між ними з використанням відповідних інформаційних технологій, при яких досягається мінімум витрат на надання всієї сукупності послуг. Враховуючи постановку завдання та застосування агрегативно-декомпозиційного підходу, його вирішення здійснюється в два етапи: спочатку будується графова структура варіантів адміністративних процесів сукупності публічних послуг (модель «як є») з урахуванням їх взаємозв’язку, а потім у цій графовій структурі знаходиться мінімальний шлях, який і буде визначати оптимальний варіант адміністративних процесів надання всієї сукупності публічних послуг з використанням інформаційних технологій (модель «як потрібно», обрис).

У висновку описані основні результати дослідження та перспективи подальших розвідок.