ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ІЗ КІБЕРБЕЗПЕКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні напрацювання щодо проблем формування цифрової компетентності та ефективного використання інформаційних технологій у навчанні. Розглянуто складові цифрової компетентності, які передбачають впевнену, критичну і відповідальну взаємодію з цифровими технологіями для навчання, роботи та участі у житті суспільства. Наведено результати глобального дослідження з інформаційної безпеки, а також опитування працівників провідних кіберкомпаній у всьому світі, у тому числі в Україні, які вказують на подальшу необхідність застосування та впровадження комплексного підходу у сфері освіти, із використанням організаційних заходів, програмно-технічних засобів і процесів управління на всіх рівнях діяльності будь якої організації, а також відповідного інструментарію задля підвищення рівня цифрової компетентності. Сформульовано сутність значення цифрових інструментів сфери кібербезпеки, яке має на увазі сукупність інтернет-засобів (ресурсів) для захищеності суб’єктів мережевого середовища від різних видів інформаційних та кіберзагроз, забезпечення належної організації протидії їхньому впливу, формування, функціонування й еволюції кіберпростору, а також розвитку освітніх кібертехнологій та інформаційного суспільства в цілому. Проаналізовано, виділено та запропоновано три основні групи цифрових інструментів сфери кібербезпеки (професійні кіберінструменти, інструменти кіберосвіти та комунікативні кіберінструменти), які надають можливість використовувати, доступатись, фільтрувати, оцінювати, створювати, програмувати та поширювати цифровий контент, керувати та захищати інформацію, вміст, дані та цифрові ідентичності, а також ефективно працювати з програмами, пристроями, штучним інтелектом та роботами тощо. Доведено, що на сьогодні робота з цифровими кіберінструментами та їх вмістом вимагає рефлексивного та критичного і водночас допитливого, відкритого та перспективного ставлення до їх розвитку, а також етичного, безпечного, ефективного та відповідального підходу до їх використання.