ГОЛОГРАФІЧНІ 3D ВІТРИНИ ЯК ЗАСІБ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ІМІТАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ

Анотація

У статті викладено огляд можливостей голографічних 3D вітрин, як один із методів візуалізації 3D контенту, шляхом розпізнавання окремих предметів на зображенні та перенесення їх, як окремих елементів на голографічну 3D вітрину. В залежності від типів імітаційних моделей, існує потреба у візуалізації отриманих результаті для їх оцінки та тестування, з можливостями подальшого вдосконалення. Використання дисплеїв, що передають зображення на площині, не дає можливості отримати повноцінну картину про предмет, що вивчається. Використання голографічних 3D вітрин відкриває можливості роботи з імітаційними моделями ще на етапі їх створення в програмних додатках для 3D моделювання чи для створення імітаційних 3D моделей. Це дає розробнику можливості пришвидшити корегування параметрів об’єктів ще на етапі формування моделей по першопочатковому технічному завданню. Слід зазначити, що голографічна 3D вітрина має найбільше ефективність для роботи з об'єктами, що мають співвідношення 1:1 з реальним промисловим зразком. Це дає можливість корегувати розробку та тестування моделі, а також змінювати чи оцінювати ефективність функціоналу та змінювати параметри роботи без створення корисної моделі. Дана методика значно пришвидшує час реалізації моделі від дизайн-проекту до реалізації фізичного предмету. Інформаційні технології, що використовуються в роботі голографічних 3D вітрин базуються на використанні web технологій, що за рахунок програмування js скриптів та параметрів таблиць стилів дозволяє отримати оптимальні результати з мінімальним навантаженням на робочий комп’ютер, що дозволяє використовувати додаток на комп’ютері з паралельно з додатками для розробки імітаційних моделей. Можливість виводу елементів робочої області на голографічну 3D вітрину безпосередньо в процесі моделювання дозволяє сконцентрувати увагу на деталях, які є непомітними на плоских дисплеях.