МЕТОД РОЗРАХУНКУ РІВНЯ КІБЕРЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Анотація

У сучасному світі, де динамічно зростає кількість та складність кіберзагроз, особливо спрямованих на стратегічні активи держави, виникає гостра необхідність у розробленні ефективних, гнучких та адаптивних механізмів оцінювання поточного рівня кіберзахисту. З огляду на цю потребу, було проведено аналіз існуючих підходів до оцінювання рівня кіберзахисту. Серед них виділяють моделі, засновані на зрілості, ризиках та відповідності. Результати аналізу встановили, що жоден з цих підходів не є повністю універсальним або достатнім для комплексної оцінки об'єктів критичної інформаційної інфраструктури в умовах національного законодавчого поля. Зокрема, підходи, що базуються лише на відповідності, можуть не враховувати реальні ризики, а підходи, що базуються на зрілості, часто є надто суб'єктивними. Для усунення цих системних недоліків було запропоновано гібридний підхід. Цей підхід забезпечує інтеграцію найкращих характеристик попередніх моделей, поєднуючи об'єктивність перевірки відповідності, гнучкість та орієнтованість на процес оцінки зрілості, пріоритезацію, що ґрунтується на оцінці ризиків. На основі гібридного підходу було розроблено метод розрахунку рівня кіберзахисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури. Компонентом цього методу є впровадження вагових коефіцієнтів для різних систем критеріїв.

Для визначення цих вагових коефіцієнтів, що мають забезпечити об'єктивне відображення експертного знання, було обрано метод аналізу ієрархій. Запропонований метод дозволяє трансформувати якісні характеристики (наприклад, бінарні відповіді «так/ні») у єдиний кількісний показник. Цей показник розраховується в стандартизованому діапазоні від 0 до 1, що полегшує порівняння та моніторинг. Отримане числове значення далі інтерпретується за п’ятирівневою шкалою зрілості (від "Початковий" до "Оптимізований"), що надає чітке уявлення про необхідні кроки для покращення.

Таким чином, розроблений метод є ієрархічним, багатокритеріальним та адаптивним до актуального українського законодавства у сфері кіберзахисту та кібербезпеки.

В подальших дослідженнях планується проведення експериментального дослідження та верифікація методу на трьох об’єктах критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, а також порівняння отриманих результатів за допомогою авторського програмного забезпечення та двох інших інструментів.