ВИЗНАЧЕННЯ ВИМОГ ЩОДО ПОБУДОВИ КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ. ЧАСТИНА 2

Анотація

В даній статті розглянуто тенденції ландшафту гібридних загроз на 2020 і послідуючі роки. Наведено ключові аспекти реалізації у кіберпросторі гібридних загроз та шляхів протидії їм, які тісно пов’язані із постійною зміною напрямів кібератак, підвищення їх ефективності і швидкості реалізації, використанням систем штучного інтелекту для забезпечення безпеки інформаційних ресурсів і створення адаптивних систем несприятливості до інформаційних і кібернетичних загроз, використання методів машинного навчання для більш повного уявлення про поточний стан загроз, застосування принципів штучного інтелекту і сценаріїв реагування для передбачення кібератак, розробки індивідуальних планів дій з опорою на системи штучного інтелекту з метою поліпшення розкриття загроз і пришвидшення реагування, використання можливостей контррозвідки і контр-методів з метою оперативного реагування на будь-які шпигунські прийоми до початку активних дій, посилення зв`язків між правоохоронними органами з метою формування єдиного підходу для взаємодії між правоохоронними органами міжнародного і місцевого рівнів, урядовими організаціями, корпоративним сектором та експертами в галузі безпеки. Визначена необхідність розробки валідованих експертами стратегій для захисту від інформаційних та кібернетичних нападів злочинців. Розглянуто опис об’єкта захисту із визначенням призначення і основних функцій системи, групи завдань, що вирішуються в системі, визначена класифікація користувачів системи, організаційна структура обслуговуючого персоналу, структура і склад комплексу програмно-технічних засобів, види інформаційних активів, що зберігаються і обробляються в системі, структура інформаційних потоків, характеристики каналів взаємодії з іншими системами і точок входу. Сформульовані основні принципи забезпечення безпеки при розробці концепції інформаційної та кібернетичної безпеки в умовах гібридних загроз, а саме простоти архітектури, апробованості рішень, керованості, простоти експлуатації, ешелонування оборони, безперервності захисту в просторі і часі, рівноміцності оборони в усіх напрямках, проактивного захисту, мінімізації привілеїв, розподілу обов'язків, економічної доцільності, спадковості і безперервності вдосконалення. Визначено базові критерії щодо вибору програмно-технічних рішень для забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки.