ДЕЗІНФОРМАЦІЯ І ФЕЙКОВІ НОВИНИ: ОЗНАКИ ТА МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Анотація

Розвиток глобальної мережі Інтернет, масштабне впровадження швидких і безкоштовних онлайн-сервісів не тільки розширили можливості доступу до інформації, але й змінили засади комунікації суспільства. Внаслідок спрощення механізмів створення та розповсюдження новин через Інтернет, а також фізичної неможливості перевірити величезні обсяги інформації, що циркулює в мережі, різко збільшилися обсяги поширення дезінформації та фейкових новин. З огляду на це виявлення неправдивих новин є важливим завданням, яке не тільки гарантує надання користувачам перевіреної інформації та запобігання маніпуляціям суспільною свідомістю, але й допоможе підтримувати надійну екосистему новин.

На основі аналізу напрацювань міжнародних організацій і наукових публікацій встановлено, що дезінформація — це недостовірна, оманлива, маніпулятивна інформація, створена навмисно заради отримання економічних, політичних або інших вигод, а фейкові новини є одним із методів її поширення. Фейковим новинам притаманні такі риси як неправдивий маніпулятивний зміст; спрямованість на навмисне введення в оману, дезорієнтацію споживача; подання інформації від імені хибних або анонімних джерел; невідповідність заголовка змісту повідомлення; використання чуток і сатири; спрямування на критику соціальних або політичних питань; імітація легітимних новин; поширення в мережі Інтернет; економічні або політичні мотиви створення.

У результаті дослідження встановлено, що саме користувачі Інтернету завдяки свідомому сприйняттю інформації та відповідальному підходу до її розповсюдження можуть знизити ефективність інструментів дезінформації та фейкових новин. Відзначено, що перевіреним методом уникнути неправдивих відомостей є отримувати перевірені новини з надійних джерел. Натомість для виявлення фейкових новин доцільно використовувати такі методи як: аналіз джерела, змісту й заголовку новин; перевірка інформації про автора та джерел, на які посилаються в повідомленні; перевірка «свіжості» новини; використання фактчекінгових інструментів; консультування з експертом; аналіз власної емоційної реакції на новину тощо.