ПРОГНОЗУВАННЯ ІНДЕКСУ ЗАХИЩЕНОСТІ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКОНОМЕТРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ

Анотація

У статті розглянуто комплексний підхід до прогнозування індексу захищеності локальних комп’ютерних мереж організацій з використанням сучасного економетричного інструментарію. Основна увага приділена адаптації класичних виробничих функцій, зокрема моделі Кобба–Дугласа, до сфери інформаційної безпеки. Запропоновано застосування двох модифікацій виробничої функції Кобба–Дугласа — лінійної та нелінійної форм — для моделювання впливу ключових факторів на рівень захищеності інформаційної інфраструктури. Економетричні моделі, представлені в дослідженні, враховують вплив інвестицій у кібербезпеку, людського капіталу, а також технічних і програмних засобів захисту, які використовуються в межах організаційних інформаційних систем. Зокрема, до моделі включено такі незалежні змінні: обсяг інвестицій в апаратне забезпечення безпеки (наприклад, брандмауери, мережеві екрани, маршрутизатори з функціями безпеки), витрати на програмне забезпечення захисту (системи виявлення та запобігання вторгненням, антивіруси, SIEM), а також параметри, що характеризують людський фактор, зокрема кількість фахівців з інформаційної безпеки, які залучені на підприємстві. У статті здійснено теоретичне обґрунтування вибору моделі, визначено основні ендогенні та екзогенні змінні, проаналізовано їх вплив на результативну змінну, а також розглянуто підходи до збору, валідації та попередньої обробки емпіричних даних. Побудовано економетричну модель на основі реальних даних, зібраних з низки організацій різного профілю, що дало змогу провести апробацію моделі в реальних умовах. Оцінювання параметрів моделі здійснювалося методами множинної регресії з використанням програмного забезпечення для економетричного аналізу Statistica. Результати моделювання підтвердили доцільність використання функцій Кобба–Дугласа у сфері кібербезпеки та дали можливість комбінувати обсяги вхідних даних для моделювання майбутньої ситуації, та визначати загальний рівень захищеності організаційних мереж. Отримані висновки можуть бути корисними для формування ефективної політики управління інформаційною безпекою, оптимізації витрат на кіберзахист, а також для стратегічного планування інвестицій у розвиток інформаційної інфраструктури. Запропонований підхід є гнучким і масштабованим, що дозволяє адаптувати його до специфіки окремих галузей або організацій.