МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ДЛЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ СЕЙСМОАКУСТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ КЛАСИФІКАЦІЇ МІНОМЕТНОГО ВИБУХУ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ

Автор(и)

  • Ігор Ярмолай Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0001-7013-5790
  • Ігор Пампуха Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-4807-3984

DOI:

https://doi.org/10.28925/2663-4023.2024.26.697

Ключові слова:

сейсмоакустичний моніторинг; мінометний вибух; сейсмічний сигнал; математична модель; вектор інформативних параметрів моделі.

Анотація

Розвідка є найважливішим видом забезпечення бойових дій військ, вона є сукупністю заходів усіх командирів і штабів із метою своєчасного отримання інформації про противника, місцевість, кліматичні і погодні умови в районі майбутніх бойових дій з метою найбільш ефективного застосування своїх сил і засобів щодо ураження противника. В роботі представлено математичні моделі для ароматизованих систем сейсмоакустичного моніторингу для оцінки класів мінометів, які проводять обстріл з метою ведення дистанційної розвідки. При оцінці параметрів математичної моделі для систем сейсмоакустичного моніторингу сигналу мінометного вибуху в загальному випадку, ми стикаємося з таким поданням моделі сейсмоакустичних полів, що спостерігаються, коли спостереження ускладнені адитивною завадою. Власне модель залежить від часової, просторової координати, та вектору інформативних параметрів моделі, що характеризують об’єкт дослідження. модель процесу формування поля визначається двома векторами вільних параметрів моделі, а сама модель є гіпотезою дослідника про процес, що моделюється. причому ми поділяємо вектори параметрів тому, як вони входять у модель, лінійно, та — не лінійно. Мета процесів класифікації об’єктів полягає в тому, щоб дослідити відмінності між сигналами від різних мінометів, з метою ведення дистанційної розвідки для класифікації досліджуваного об’єкта. В роботі представлені математичні моделі автоматизованих систем сейсмоакустичного моніторингу ведення дистанційної розвідки з метою класифікації мінометної по сейсмоакустичним записам артилерійських обстрілів. В даній роботі розглядаються процеси виявлення, що працюють на одному каналі запису. За допомогою запропонованої моделі об’єкт, що досліджується, відображається у вектор інформативних параметрів моделі, який характеризує даний тип об’єкта. Набравши статистику на множині різних типів об’єктів у різних умовах ми можемо побудувати процедуру класифікації об’єктів, що досліджуються, за класифікацією вектору інформативних параметрів моделі. В роботі розглянуто узагальнення математичної моделі одиночного вибуху на випадок накладання сигналів в процесі запису хвильового сейсмічного поля. Математичні моделі автоматизованих систем сейсмоакустичного моніторингу використовуються для моделювання полів механічних пружних хвиль. У даній роботі представлена така модель для ідентифікації мінометного озброєння для дистанційної розвідки. Можна зробити висновок, що дана параметрична модель відображає процес у простір ознак і характеризує об’єкт, що робить постріли. Таким чином, представлена модель відображає кожен тип пострілів мінометної стрільби у свій n-мірний вектор інформативних параметрів, що уможливлює класифікацію стрілецької зброї. Таким чином, запропоновано ефективний метод аналізу для оцінки параметрів сигналів вибухів мінометів, а також запропоновано нетрадиційну модель природного фону, на якому реєструються сигнали вибухів мінометів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

K. Levenberg. (1944). A method for the solution of certain non-linear problems in least squares. Quart. Appl. Math., 2, 164–168.

D. Marquardt. (1963). An algorithm for least-squares estimation of nonlinear parameters. J. Soc. Indust. Appl. Math., 11, 431–441.

Kroese, D. P., Brereton, T., Taimre, T., & Botev, Z. I. (2014). Why the Monte Carlo method is so important today. WIREs Comput Stat. 6(6), 386–392. https://doi.org/10.1002/wics.1314

Mostovyy, S., Mostovyy, V., & Osadchuk, A. (1996). A mathematical model of prediction of seismic events. Proceedings of the second workshop “Application of artificial intelligence techniques in seismologic and engineering seismology” Consel de l’Europe Cahiers Europeen de Geodinamiqueet de seismologie, 12, 163–164.

Mostovyy, S., Mostovyy, V., Osadchuk, A. (1996). Processing of seismic signals under coastal background noise. Application of artificial intelligence techniques in seismologic and engineering seismology Consel de l’Europe Cahiers Europeen de Geodinamiqueet de seismologie, 12, 297–299.

Mostovyy, V., Mostovyy, S., Osadchuk, A, & Gay, A. (1997). On-line systems of monitoring of ecologically hazardous objects. Transactions of KDS-97, 1, 456–465.

Mostovyy, V., & Mostovyy, S. (2014). Estimation of parameters of seismic waves. Transactions of NAS of Ukraine, 2, 118–123.

Mostovoy, V. S., Mostovyi, S. V. (2016). Mathematical model of seismic signal, as a flow of physically non realizable single seismic waves. Geophysical Journal, 38(5), 166–169.

Downloads


Переглядів анотації: 0

Опубліковано

2024-12-19

Як цитувати

Ярмолай, І., & Пампуха, І. (2024). МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ДЛЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ СЕЙСМОАКУСТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ КЛАСИФІКАЦІЇ МІНОМЕТНОГО ВИБУХУ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ. Електронне фахове наукове видання «Кібербезпека: освіта, наука, техніка», 2(26), 338–347. https://doi.org/10.28925/2663-4023.2024.26.697