ЗАСТОСУВАННЯ ВДОСКОНАЛЕНИХ МОДЕЛЕЙ КУРАМОТО ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Анотація

У статті досліджено проблему поширення дезінформації у соціальних мережах та запропоновано вдосконалені підходи до її ідентифікації на основі вдосконалених моделей Курамото. У сучасному світі соціальні мережі стали потужними засобами комунікації, що забезпечують швидкий обмін інформацією між мільйонами людей. Водночас ці мережі сприяють поширенню дезінформації — свідомо неправдивої або маніпулятивної інформації, яка використовується для впливу на громадську думку та досягнення політичних, соціальних чи економічних цілей. Зростання масштабів поширення дезінформації становить серйозну загрозу для інформаційної безпеки, суспільної стабільності та довіри до державних інституцій. Для вирішення цієї проблеми у статті запропоновано дві модифіковані моделі Курамото. Перша модель поєднується з епідемічною моделлю SIR, що дозволяє враховувати стан користувачів (інфікований, здоровий або відновлений) і моделювати процес поширення інформації. Друга модель використовує аналіз впливовості користувачів шляхом інтеграції коефіцієнта центральності вузлів, що дає змогу визначати ключових учасників, які мають найбільший вплив на інформаційні потоки в мережі. Запропоновані моделі мають низку переваг. Модель із SIR дозволяє оцінювати динаміку поширення контенту, локалізувати джерела дезінформації та прогнозувати сценарії її поширення. Модель із впливовими користувачами забезпечує ідентифікацію ключових вузлів мережі, які можуть бути як джерелами дезінформації, так і засобами її стримування через поширення перевіреної інформації. У роботі наголошено на важливості адаптивності запропонованих моделей до різних соціальних платформ і типів інформаційних потоків. Інтеграція фазової синхронізації та центральності вузлів дає змогу виявляти не лише популярних користувачів, але й тих, хто активно впливає на інформаційні процеси. Це створює можливість швидко реагувати на інформаційні загрози, знижуючи їхній вплив на суспільство.