КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ КІБЕРСТІЙКОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ЕВОЛЮЦІЇ КІБЕРЗАГРОЗ

Анотація

У статті розглянуто проблематику забезпечення кіберстійкості спеціальних інформаційно-комунікаційних систем (ІКС) в умовах стрімкої еволюції кіберзагроз, зокрема тих, що створені або керовані за допомогою технологій штучного інтелекту. На підставі аналізу сучасних стандартів, рекомендацій та фреймворків показано, що хоча існуючі стратегії кіберстійкості є концептуально цінними та містять прогресивні рішення, проте мають низку обмежень у контексті протидії поліморфним, метаморфним, адаптивним, змагальним та інтелектуально керованим кібератакам. Серед ключових проблем виокремлено відсутність врахування еволюційної природи кіберзагроз, асинхронності кіберподій в системі, складності інтерпретації дій модулів прийняття рішень та обмеженої здатності до накопичення і використання знань в процесах кіберзахисту. Встановлено, що в умовах зростання варіативності та непередбачуваності кібератак виникає об’єктивна потреба в нових методологічних засадах, здатних забезпечити стійке функціонування ІКС навіть в умовах багаторівневого деструктивного впливу. З метою усунення зазначених обмежень запропоновано нові принципи кіберстійкості: еволюційності, часової відносності подій, ситуаційної обізнаності та інтелектуального управління знаннями. Кожен із принципів обґрунтовано в контексті його впливу на кіберстійкість ІКС, описано механізми реалізації та можливі інструменти технічного впровадження. Особливу увагу приділено поєднанню принципу еволюційності з методами топологічного аналізу даних для виявлення структурних закономірностей у динаміці розвитку кіберзагроз. Запропоновані принципи розглядаються як концептуальна основа для побудови самонавчальних, адаптивних і прозорих архітектур кіберзахисту нового покоління, здатних до динамічного оновлення в умовах мінливого та агресивного кіберсередовища.