ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МОДЕЛЕЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ КІБЕРЗАХИСТУ УКРАЇНИ: ТЕХНІКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті досліджуються можливості використання спеціалізованих моделей штучного інтелекту (АІ) в галузі кібербезпеки, зокрема, на прикладі новітньої моделі GPT-5.4-Cyber. Сучасні кіберзагрози характеризуються високим рівнем складності, динамічності та транскордонності, що обумовлює гостру необхідність застосування інтелектуальних систем автоматизованого аналізу та оперативного реагування.

Особливої актуальності це питання набуває в умовах воєнного стану та ведення гібридної війни, де цифрова інфраструктура України стає об'єктом постійних атак. У дослідженні детально аналізуються функціональні особливості моделі, її роль у забезпеченні національного кіберзахисту, а також потенційні ризики та перспективи її впровадження в повсякденну діяльність правоохоронних органів України. Окрему увагу приділено діяльності підрозділів Національної поліції України, які виконують ключові функції з протидії кіберзлочинності, захисту державних інформаційних ресурсів та підтримки правопорядку в цифровому середовищі.

Запропоновано авторську математичну модель для комплексної оцінки ефективності інтелектуальних систем безпеки (E_AI), що базується на розрахунку інтегрального показника. Даний показник поєднує в собі такі критичні параметри, як точність виявлення аномалій (Detection), швидкість автоматизованого реагування (Response), рівень автономності системи (Automation) та стійкість до зовнішніх маніпуляцій чи отруєння даних (Stability). Удосконалено науково-методичний підхід до використання нейромережевих архітектур шляхом обґрунтування доцільності комбінованого застосування вузькоспеціалізованих та універсальних моделей. Результати проведених розрахунків та апробації демонструють суттєву перевагу спеціалізованих моделей над рішеннями загального призначення завдяки їхній попередній підготовці на цільових масивах даних: міжнародних реєстрах вразливостей (CVE) та актуальних зразках шкідливого програмного коду.

Аналіз нормативно-правового забезпечення свідчить, що впровадження таких технологій має суворо базуватися на міжнародних стандартах ISO/IEC 27001:2022 та NIST CSF 2.0. Визначено, що високий рівень автоматизації прийняття рішень вимагає системного оновлення законодавчої бази України для чіткого визначення правового статусу та відповідальності за рішення, прийняті за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Подальші наукові розвідки мають бути спрямовані на розробку та впровадження закритих відомчих контурів для розгортання подібних моделей без ризику витоку службової та конфіденційної інформації через публічні хмарні сервіси.