НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ СЕКТОРІ

Анотація

У статті проведено комплексне дослідження сучасних нормативно-правових та технічних підходів до забезпечення кібербезпеки в енергетичному секторі в умовах масштабної цифровізації та зростання гібридних загроз. Актуальність роботи зумовлена активною конвергенцією інформаційних (IT) та операційних технологій (OT), що відкриває нові вектори атак на системи промислової автоматизації та управління (IACS), такі як SCADA, DCS та ПЛК. Особливу увагу приділено специфіці захисту критичної інфраструктури України, чиї енергомережі вже ставали об’єктами цілеспрямованих атак, зокрема CrashOverride/Industroyer, що вимагає негайного зміцнення систем відповідно до міжнародних стандартів.
Дослідження містить детальний огляд ключових міжнародних стандартів, серед яких серія ISA/IEC 62443, що впроваджує концепцію зон, каналів та рівнів безпеки (SL 1–4) для мінімізації ризиків саботажу та втручання в роботу енергетичних об'єктів. Проаналізовано вплив Директиви NIS2, яка встановлює обов'язкові вимоги до управління ризиками, безпеки ланцюгів постачання та відповідальності керівництва для суб’єктів життєво важливого значення. Окремо розглянуто роль стандартів NERC CIP для забезпечення надійності магістральних електромереж та гнучкий підхід NIST CSF 2.0 у поєднанні з моделлю зрілості C2M2.
Значну увагу приділено захисту ядерної енергетики на основі стандартів IAEA NSS-17-T та IEC 62645, де пріоритет цілісності та доступності над конфіденційністю є критичним для запобігання радіаційним інцидентам. Стаття аналізує ступеневий підхід до захисту чутливих цифрових активів (SDA) та детерміновану ізоляцію критичних систем (модель NEI 08-09).
Результати дослідження висвітлюють виклики майбутнього, зокрема «квантову загрозу» та стратегію зловмисників «збирай зараз, розшифровуй пізніше» (HNDL), що вимагає переходу на постквантову криптографію (PQC). Висвітлено потенціал штучного інтелекту (інструменти типу SecureAI) для автоматизованого виявлення аномалій у промислових протоколах Modbus/TCP та OPC UA, а також необхідність інтеграції управління ризиками ШІ через NIST AI RMF. У висновках наголошується, що для України гармонізація національних стандартів ДСТУ з європейськими нормами є необхідною умовою для транскордонної синхронізації енергомереж та забезпечення національної стійкості.